Почему народ поддерживает «агентов Путина», а не Порошенко - ХВИЛЯ

Коротка Програма реформ в Україні

(ТЕЗИ)

ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА.

Внутрішня політика.

1. Україна є унітарною державою з ринковою економікою. Політичний устрій України: Україна є Республікою.

2. Основним документом, що регулює зовнішню і внутрішню політику України, є Конституція, затверджена на загальному національному Референдумі. Нинішня внутрішня політична ситуація в Україні змушує запропонувати народу України Конституцію прямої дії. Це означає, що вона підлягає реалізації незалежно від наявності нормативних актів що конкретизують і розвивають її.

3. Для підняття власної самосвідомості і громадянської гідності, необхідне залучення громадян України в участі розробки нової Конституції. Участь може відбуватися за допомогою інтернет-технологій. Всі пропозиції збираються на один комп'ютер або сервер, обговорюються і приймаються більшістю голосів. Затверджені положення і норми тиражуються і доводяться до відома населення. Відбір представників від народу, для розробки нової Конституції, може відбуватися методом «Курій» (древнекозацкій метод).

4. Україна є Парламентсько - президентської Республікою. В Україні існує три гілки влади які обираются народом України:

• Влада Парламенту
• Судова влада, інститут присяжних засідателів.
• Влада Президента

5. Громадяни України беруть участь у судових засіданнях в якості присяжних засідателів (Суддів факту).

6. Судова влада, на рівні районних, міських і окружних суддів, обирається населенням адміністративних

формувань (АФ) на невизначений термін.
7. Відкликання суддів відбувається з волі населення АФ, із застосуванням імперативного народного мандата або постійного, стосовно дати, проведення референдуму.

Місцеве самоврядування.
В Україні необхідно переформатувати систему місцевого самоврядування.
Адміністративні, законодавчі і судові інститути АФ обираються населенням.
Система органів місцевого самоврядування, у своїй економічній і соціальній політиці повинна бути незалежна від центральної влади в прийнятті рішень, які не стосуються інтересів інших АФ або загальнонаціональних інтересів. Органи місцевого самоврядування формують власний бюджет, частина (50% - наприклад) якого йде на утримання центрального апарату влади, національну безпеку і створення загальнонаціонального бюджету країни.
У системі органів самоврядування вводиться посада Шерифа, яка обирається населенням АФ.
Обов'язки Шерифа:

• Керівництво органами забезпечення правопорядку.
• Керівництво органами по боротьбі та ліквідації надзвичайних ситуацій.
• Формування воєнізованих служб народних ополчень по боротьбі з тероризмом, за допомогою контракту і з людей, які пройшли спеціальну підготовку.
• Формування і керівництво місцевими інститутами присяжних засідателів. 

1. Органи місцевого самоврядування в своїй політиці виходять з норм Конституції України та законів України.
2. Органи місцевого самоврядування створюються з адміністративно-територіальною ознакою.

3. Управління районом (муніципалітетом), здійснюється обраною особою (мером) і обраними районними радами.
4. Вибори мера і депутатів місцевих рад проводяться з числа жителів даного району (муніципалітету) за мажоритарною системою.
5. Головою області губернатор є виборна особа. Разом з губернатором області вибираються депутати обласних рад.

Загальні принципи управління

Для виконання поставлених завдань необхідно, в першу чергу, оновити всю виконавчу, законодавчу і судову владу. Всі кандидати на будь-яку керівну посаду або посаду судді повинні проходити тестування в спеціально створених комісіях, по спеціально створеним програмам.
«Перспективні кандидати на посади міністрів піддаються психологічним тестам, покликаним визначити їх характер, кмітливість, особисті якості та цінність. Кандидати зобов'язані показати програму своїх дій в тій галузі, де вони претендують працювати. Програма повинна органічно вписуватися в загальну стратегію розвитку економіки і політики України. Результати цих тестів несуть обов'язковий характер і допомагають відсіяти явно непридатних людей. Головні показники визначаються трьома факторами: здатністю людини до аналізу, розвитком уяви, наявністю здорового глузду і чесність. - (Це крок вперед у порівнянні з інтуїтивними судженнями, які робилися в ході двогодинного інтерв'ю з кандидатами.) - Лі Куань Ю.

Вибори і референдуми

Для створення правової держави необхідні наступні умови:

• Справедлива виборча система, де враховується думка народу.

• Оперативний відгук обраних осіб

• Незалежна судова система.

Принцип виборчої системи повинен бути відображений в Альтернатівної Конституції.

Вибори до Верховної Ради

Принципи, на підставі яких, будується виборча система до Верховної Ради:

1. Пропонується: Пропорційно-рейтингова, змішана, з 450 округами система голосування (ПРСЗ-450). При застосуванні цієї системи країна розбивається на 450 округів, в яких у виборчих перегонах змагаються як партії, так і самовисуванці. Виборці вписують або тризначний номер з відкритого партійного списку, або тризначний номер безпартійного самовисуванця. Подробиці за посиланням:  http://blog.i.ua/community/3252/926846

Крім принципової можливості прямо впливати на депутатський склад Верховної Ради, ПРСЗ-450 дозволяє реалізувати ще й механізм прямого відкликання обраних осіб, які з якихось причин, перестали відповідати тим критеріям, за якими вони були обрані (депутатів Верховної Ради, місцевих рад, мера міста або навіть президента України). Для цього використовується запропонований механізм "народного імперативу" за допомогою "імперативного бюлетеня".

2. Пропонується інший варіант голосування:

Необхідний перехід на електронно - цифрову технологію голосування із застосуванням комп'ютера або мобільного телефону. При електронному голосуванні розбивка на округи тільки по місцях проживання кандидатів. Вся інформація збирається на сервер в ЦВК, транслюється на монітори ЦВК і через канал Рада на всю країну. Посередницькі виборчі комісії (РВК і ОВК) ліквідуються. При голосуванні ліквідується система прив'язки виборця до місця проживання. Виборець реєструється на сервері ЦВК, вносить ідентифікаційний код і може голосувати з будь-якого куточка Планети. Крім того, виборець повинен мати право проконтролювати правильність свого вибору зайшовши на сайт ЦВК.

Дана система має високі переваги перед іншими. Дозволяє уникати фальсифікації при підрахунку голосів та економічні переваги.

3. Пропонується і інший варіант виборів в парламент. 

За партійними списками.

Після оголошення чергових виборів до парламенту, всі партії (крім заборонених законом) реєструються в ЦВК. Встановлюється 33% -й прохідний бар'єр. Вибори в парламент відбуваються в два тури:

Тур 1й.

Протягом 3-х місяців всі партії працюють по всій території України і заробляють собі рейтинг. Для цього необхідно надрукувати (за рахунок партій) відповідні бланки з найменуванням партії, де виборець може поставити свій підпис, номер паспорта, телефон. Лідери партій, звертаючись до народу, зобов'язані надати програму своєї партії. Програми партій повинні публікуватися в органах ЗМІ та інтернет - виданнях.

Тур 2-й. Голосування.

До другого етапу виходять три партії, які набрали максимальну кількість відсотків по рейтингам. За результатами голосування до парламенту проходять дві партії, які набрали максимальну кількість відсотків (балів). Третя партія залишається в якості запасної в разі відкликання однієї з партій які зайшли в парламент.

Таким чином створюється двопартійна модель парламентського корпусу.

(Витяг з конституції України: Перехід з однієї партії в іншу тягне за собою позбавлення депутатського мандата або видалення кандидата з передвиборної гонки).

Вибори Президента і Прем'єр-міністра.  Права та обов'язки.

 Вибори президента України пропонується проводити в два тури:

1. У першому турі - кандидат пропонує населенню свою передвиборну програму, роз'їжджаючи по областям України і набирає рейтинги. У фінансуванні рекламних поїздок претендента в президенти України, держава участі не бере. За використання адміністративного ресурсу, кандидат знімається з передвиборної гонки.

2. Другий тур - безпосередньо вибори президента. У другому турі можуть брати участь тільки два кандидати, які набрали найбільшу кількість відсотків. Переможцем вважається той претендент, який набрав більше голосів, ніж його опонент, але не менше 50% від кількості населення, що має право голосування.

Президент України може бути Верховним головнокомандувачем збройних сил країни в разі збройної агресії; президент не може призначати кабінет міністрів.

Кандидатів на посаду Прем'єр - міністра висувають обидві партії в парламенті.

Кандидати на пост Прем'єр-міністра подають свою програму розвитку держави поетапно і подають кабінет міністрів і інших міністрів до Верховної Ради для затвердження.

Повноваження побудови збройних сил України переходять до Прем'єр - міністра.

Референдум.

Для підтвердження якісної роботи системи владних структур, оптимізації їх дій, спрямованих на поліпшення добробуту народу і його розвитку, а також мінімізації корупційних зв'язків, в Україні вводиться система відкликання всіх обраних осіб.

Інструментом відкликання обраних осіб в центральному апараті влади і Органів місцевого самоврядування можуть бути:

Законодавчо затверджені річні референдуми, які проводяться на регулярної основі, щодо недовіри браним особам;

референдуми по недовірі обраним особам можна проводити електронно - цифровим методом.

Або: - імперативний народний мандат;

Референдуми щодо висловлення недовіри до влади проводяться щорічно, в затверджений парламентом України період на весь термін його каденції. Термін проведення такого референдуму - 1 день. Термін дії імперативного мандата встановлюється від одного року або на період всієї каденції.

Промисловість і економіка.

Вихід України з економічної кризи і розвиток її економіки залежить від декількох складових:

1. Вихід з кризи політичної і економічної:

  • Це означає, що в першу чергу в Україні повинна відновитися демократична система з новими правилами, що не допускають реваншу партій з фашистко-кримінальної ідеологією і корупційним менталітетом.

  • Побудова правової держави з соціально спрямованої ідеологією. В Україні повинні діяти механізми рівності перед законами. Кожен громадянин повинен мати рівне право реалізувати свої інтелектуальні можливості для створення власного бізнесу, без шкоди для інших громадян України.

2. Однією з умов якісного органічного зростання промисловості і економіки повинна стати конкурентне середовище.

Ситуація, коли до 40% промислових підприємств перебуває поза будь-яких конкурентних відносин, повинна бути ліквідована. Цьому істотно повинна сприяти жорстка, але передбачувана антимонопольна політика, орієнтована не так на розмір компаній, а на контроль їх ринкової поведінки. Як і в податковій політиці, саме реальна практика антимонопольного адміністрування дозволить створити нормальні умови для роботи бізнесу.

Це означає:

• Відмова від монополістичного ведення бізнесу; (Підприємства-монополісти обкладаються підвищеними податками).

• Відмова виведення своїх капіталів за межі України; (Офшорні схеми повинні бути кримінально карані).

• Введення системи підвищених податків у разі придбання за межами України активів, фінансових і майнових.

• Відмова від створення корупційних схем, у вигляді відкатів, за участю фальшивих або підставних фірм. (Всі договори повинні бути прямими, без участі посередників. Порушення цих вимог кримінально каране діяння).

• Створення прозорої інформаційної системи (ІС), c застосуванням комп'ютерних технологій, для необхідних контактів з державними службами по веденню бізнесу, сплати податків і декларування власних доходів і доходів всіх родичів. Аналогічна ІС повинна застосовуватися у всіх взаєминах між чиновником і населенням.

• Перехід від дозвільної системи ведення бізнесу до повідомної, якщо ведення бізнесу не зачіпає інтересів інших осіб. Введення ліцензій на підприємницьку, лікувальну, просвітницьку діяльність.

• Введення податкових пільг на ведення спільних підприємств з іноземними, якщо ці підприємства розташовані на території України. Реалізуючи ці тези, Україна зможе повернути довіру західних і розвинених країн, тим самим відкрити двері західним інвестиціям і капіталу в цілому.

3. Переосмислення свого технологічного потенціалу у всіх галузях промисловості.

4. Україні необхідно визначити основні напрямки та пріоритети своєї економічної політики, побудувати довгострокові прогнози, враховуючи побажання іноземних інвесторів і свої інтереси. Це, в першу чергу, повинно відбиватися в Бюджеті держави, в якому враховуються витрати на бюджетний рік (розписуються всі придбання і суми витрат) і доходи. Бюджет повинен бать прозорий.

5. Україні необхідно відмовитися від модернізації відсталих технологій, а створювати сучасні. Тим самим країна може досить швидко вирівнятися, в технологічному відношенні, з передовими країнами Європи і Азії.

6. Мінімізувати роль держави як перераспределітеля ресурсів.

7. В Україні необхідно створити Управління економічного розвитку (УЕР). Мета його створення щоб інвестори мали справу з одним агентством, а не з великим числом відділів, департаментів і міністерств. Це агентство буде вирішувати всі проблеми, що виникали у інвесторів, - будь-то земельні питання, постачання електроенергією і водою або охорона навколишнього середовища та забезпечення безпеки праці. Можливо, протягом деякого періоду, роботи УЕР використовувати експертів Програми розвитку ООН та Міжнародної організації праці (МОП - International Labour). - (Рекомендації Лі Куан Ю, Сінгапур)

8. Україні необхідно переглянути свою податкову систему по відношенню до підприємств, які тільки починають створюватися і не можуть випускати і реалізувати свою продукцію в запланованому обсязі. Це стосується і сільськогосподарської галузі.

9. На перших порах, піти на деякі поступки і видавати сертифікати яки надають право інвесторам на звільнення від податків строком на 5 років. (Рекомендації Лі Куан Ю, Сінгапур). В окремих випадках дію таких сертифікатів може бути продовжено. Тим самим Україна зможе вирішити не тільки свої технологічні проблеми, а й завдяки благодатному інвестиційному клімату, створити величезну кількість робочих місць.

10. Необхідно піти від формули «Валовий національний дохід» і оперувати більш розумними поняттями, як «Національний дохід на одиницю населення». 

11. Україні необхідно зміцнення правових основ і захищеності бізнесу, обумовити його перехід від короткострокових прийнятих рішень, до стратегічного планування на ринках; згортання спроб бюрократії по вилученню «вхідних платежів» і рент (хабарів), участь громадян в економіці через покупку акцій і облігацій. Прибуток замість ренти це стимул і активність вкладення громадян в їх майбутнє і стала вирішальною мотивацією економічної модернізації знизу.

12. Україні необхідно переглянути законодавчу базу і практику щодо своїх корисних копалин, землі, водних ресурсів і прибережних зон, а також, сільського господарства.

13. Видобуток корисних копалин повинна, в першу чергу працювати на власну державу. У видобутку природних копалин можуть брати участь приватні фірми на концесійній основі. Це ж стосується водного промислу і лісової промисловості.

14. Земля в Україні не повинна підлягати продажу. Особливо чорноземи, придатні для застосування в с/г цілях. Земля повинна здаватися в оренду. Як короткострокову (вирощування певних видів с/г продукції), так і довгострокову (будівництво високотехнологічних і високопродуктивних підприємств, а також створення великих сільськогосподарських підприємств з переробної інфраструктурою).

15. Створити умови малому бізнесу, крім традиційних секторів торгівлі і послуг, концентруватися у виробництві інновацій. Будучи одним з головних джерел поповнення середнього класу, він стане підставою української ринкового середовища.

Соціальне забезпеченн

Треба чесно сказати, що з перших місяців, з початку реформи політичної і економічної системи, не з'явиться можливість поліпшення економічного становища громадян України. Для цього необхідно провести велику кількість заходів, як політичного, так і економічного характеру. Наприклад, в Грузії поліпшення були помічені після трьох років проведення реформ

Народу України треба чесно про це заявити, а не користуватися популістськими гаслами.

1. Ввести систему адресної допомоги. Критерієм для визначення одержувачів адресної допомоги від держави, муніципалітету або благодійних організацій є не кризовий «прожитковий мінімум», а європейська «межа бідності» - доходи в розрахунку на члена домогосподарства менше 50% від рівня доходів в регіоні проживання. Координує таку допомогу місцеве самоврядування, яке веде реєстр подібного роду домогосподарств, досліджує причини потрапляння в зону бідності, а також призначає методи боротьби з цим явищем (грошові виплати, знижки та пільги, безкоштовні послуги, допомога в перенавчанні та пошуку роботи і т.д. ).

2. У справі вирішення проблеми бідності, встановлюється, що застосовується в Європі, показник 8-10% (частка сімей, що мають доходи нижчі за межу бідності).

3. На муніципальному рівні сформувати потужний сектор соціального житла, яке надається в оренду (аж до довічної) тим сім'ям, у яких в силу об'єктивних причин не вистачає коштів на придбання або оренду житла на вільному ринку.

4. Ввести систему обов'язкового соціального страхування, яка поширюється на наступні ризики:

• непрацездатність за віком;

•необхідність стороннього догляду при настанні непрацездатності;

• інвалідність;

• тимчасова непрацездатність;

• нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання;

• безробіття.

5. Виплати здійснювати через два позабюджетних фонду, що діють у вигляді спеціалізованих автономних некомерційних організацій (НО):

• Пенсійний: непрацездатність за віком, сторонній догляд при настанні непрацездатності, інвалідність;

• соціального страхування зайнятих (тимчасова непрацездатність, нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання, безробіття).

• Медичного страхування з моменту народження.

Пенсійне забезпечення

1. В Україні повинен існувати Єдиний Кодекс Пенсійного Забезпечення.

2. Конституційно затвердити єдину формулу розрахунку пенсійного забезпечення. При розрахунку пенсійного забезпечення повинні враховуватися тільки два фактори: Середня зарплата за останні 10 років і стаж (не менше 25 років). Пільги для пенсійної надбавки можуть мати особи, які працюють на підприємствах з підвищеним ризиком для життя або здоров'я.

3. Ввести загальне триступеневе пенсійне страхування.

4. Коефіцієнт заміщення трудової пенсії досягає 60-65% за рахунок трьох джерел:

• участі в системі обов'язкового пенсійного страхування;

• участі (спільно з роботодавцем) в системі додаткового недержавного пенсійного страхування;

• індивідуального додаткового участі в системі недержавного пенсійного страхування.

2. Скасувати систему пільгових нарахувань пенсій високопоставленим чиновникам.

Охорона здоров'я.

1. Ввести загальне обов'язкове медичне страхування. Медичну страховку оплачує кожен працюючий громадянин, в розмірі 10% від зарплати.

Пенсіонери, які отримують пенсію нижче двох мінімальних зарплат, медичне страхування обходиться на 50% менше від призначеної страховки.

2. На додаток до загальнодержавної системі охорони здоров'я необхідний потужний сектор добровільного (додаткового) медичного страхування (ДМС), послугами якого можуть користуватися як юридичні особи (на користь свого персоналу), так і громадяни. Внески в цю систему (до певного максимальної межі) не повинні обкладатися податками та страховими внесками.

3. Законодавчо зобов'язати всі медичні установи, незалежно від форми власності, надавати медичні послуги хворим людям. Відмова в наданні медичної допомоги тягне за собою анулювання ліцензії на функціонування даного медичного закладу і медичного персоналу.

Освіта.

1. В Україні необхідно створення університетів для навчання фахівців по роботі з дітьми. Основне завдання - створення позитивного морально-етичного клімату в суспільстві. Переважаючі дисципліни в пропонованому університеті:

• Філософія духовності.

• Мораль і етика в поведінці і ставленні до людей. Особливо до дітей.

• Вивчення психології людини. Особливо дитини.

• Фізичне виховання дітей. І т.д.

Умовна назва такого університету: Університет Основ Моралі та духовної Етики.

2. Йдеться про кардинальну зміну в підході до виховання дітей, які залишилися без батьків, а так же людей що мають морально - психологічні травми.

3. Пропонується створення, по всій Україні, мережі сімейних інтернатів, із застосуванням фахівців, які закінчили вказаного навчального закладу. Кожен такий інтернат може взяти на виховання не більше 5 - 6 дітей.

4. У такому інтернаті діти живуть і навчаються як за програмою початкової середньої школи, так і спеціальними програмами, що дає можливість дитині вирости високоморальною і духовно забезпеченою людиною. Спеціальні дисципліни це: Мораль, етика, духовність.

5. У всіх школах України ввести дисципліни, що дозволяють програмувати свідомість дітей в дусі любові, повазі до ближнього. Такі предмети можуть викладати фахівці, які закінчили вказаний вище Університет.

6. Кожен викладач повинен мати ліцензію на право роботи з дітьми. Ліцензії видаються після спеціального тестування за спеціальними програмами і підтверджуються якістю роботи викладача.

7. Стартовий капітал на організацію таких будинків-інтернатів можна отримати від витягнутих з офшорних компаній і банків грошей. Також, чималий капітал утворюється в процесі ревізії підприємств, придбаних кримінальним шляхом, конфіскованих і проданих на аукціонах.

8. Загальна середня безкоштовна освіта складається з трьох ступенів: початкової, середньої та старшої школи. Особлива увага приділяється переходу від середніх до старших класів. Якщо школяр має намір претендувати на отримання вищої освіти, то йде в спеціалізовані (профільні) старші класи - математичні, фізико-хімічні, технічні, біологічні, гуманітарні тощо.

9. Потрапляння туди відбувається на основі тестування (як правило, письмового) і передбачає дуже істотний конкурс.

10. Решта школярів продовжують навчання в коледжах (технікумах), які дають, поряд із закінченою середньою освітою, професію і прямий вихід на ринок праці.

11. Випускники старшої школи вступають до вищих навчальних закладів на основі випускних випробувань - радикально вдосконаленого єдиного держіспиту і розширеного діапазону конкурсів і олімпіад з предметів.

12. Вузи (як державні, так і приватні) у все більшій мірі одночасно стають дослідними центрами, концентруючи у себе найбільш перспективну частину вчених з числа власних випускників.

«Незабываемыми для меня были уроки по изучению наших законов. Чтением законов начиналось каждое занятие, чтением законов оно и заканчивалось. Вот некоторые из них» - Лобсанг Рампа – посвященный и воплощенный:

Отвечай добром на добро.

Не нападай на мирных.

Читай Священное писание и понимай его.

Помогай соседям.

Закон строг к богатым и внушает им понимание и равенство.

Закон мягок к бедным и утешает их.

Плати долги своевременно.

А чтобы мы никогда не забывали эти законы, они были выгравиро­ваны в виде лозунгов и развешаны на всех четырех стенах класса.»

Правоохоронна система.

Реформа правоохоронної системи повинна стати одним з головних проектів реформ в Україні, в ході яких, докорінно змінюється підхід до організації внутрішньої безпеки в державі - від «поліцейсько-репресивного» до захисту громадян і законних прав і свободи.

1. В результаті реформ ліквідується Міністерство внутрішніх справ.

2. Функції охорони правопорядку адекватно децентралізовані і виконуються декількома відомствами і службами. Низова ланка - муніципальна поліція - управляється органами місцевого самоврядування.

3. На рівні місцевого самоврядування органи правопорядку підпорядковані службі Шерифа, що обирається (і відкликається) населенням. Вони фінансуються з місцевих бюджетів - тільки так можна гарантувати, що правоохоронні органи будуть стояти на сторожі прав громадян і перебувати під цивільним контролем. Муніципалітети з недостатнім рівнем власних доходів отримують субсидії регіонального бюджету до законодавчо встановленого рівня фінансування.

4. Основне завдання муніципальної поліції - профілактика правопорушень, охорона громадського порядку - патрульнопостовая служба з повноваженнями по первинному дізнанню, інститут дільничних, дитячі кімнати міліції і т.п. У містах, на ту поліцію покладено і безпека дорожнього руху.

5. Для протидії тяжким насильницьким і корисливим злочинам, тобто «Кваліфікованої» ( «класичної») злочинності, в т.ч. організованою, створюється Служба кримінальної поліції (СКП). Завдання СКП: розслідування злочинів і передача всієї документації в прокуратуру для подальшого розслідування справ в суді.

6. Внутрішні війська МВС перетворити в Національну гвардію: вони підкоряються безпосередньо Службі Безпеки України.

Завдання цієї структури:

• забезпечення режиму надзвичайної ситуації запобігання і придушення (припинення) великомасштабних терористичних актів;
• придушення (припинення) діяльності великих незаконних збройних формувань;
• об'єктів стратегічного призначення (якщо вони не віднесені до підвідомчості Збройних Сил);
• охорона парламенту.

Тільки тут збережені військові звання. В інших же структурах діють спеціальні звання - ієрархія звань стане коротшим і не буде тяжіти над Мерітократично вибудуваної управлінської структурою.

7. Створюються:

• Департамент контррозвідки і аналітики.

• Служба внутрішньої безпеки, ієрархією вище, ніж СКП. Основні функції: протидія економічним злочинам та корупції, в т.ч. в поліцейських і міліцейських службах, а так само СКН.

• Міграційна служба.

• Служба з контролю за оборотом наркотиків (СКН).

• Служба безпеки Президента.

• Служба захисту свідків і потерпілих, а також суддів і посадових осіб контролюючих органів.

8. Органи прокуратури наглядають за законністю діяльності всіх поліцейських органів і спецслужб, а також за законністю в системі виконання покарань, ведення контролю за складанням обвинувальних висновків і підтримання обвинувачення від імені держави в суді. Прокуратура не проводить досудові розслідування.